CONTEMPORARY DANCE

Для танцю в стилі контемпорарі, по своїй суті , характерна дослідницька спрямованість через взаємодію танцю з філософією руху, що розвивається, і можливостями людського тіла. Так само, можливий танець як самостійна одиниця, без музики, з використанням одного лише ритму, з рухом, що народжується від дихання або від стану.

Contemporary dance часто називають «танцтеатром», оскільки рухи передають переживання людини і стають її інструментом для опису своїх почуттів. У цьому стилі танцю рух не є самим собою джерелом для початку, цим початком може стати голос, емоція, відчуття себе в просторі «тут і зараз», яке підхоплюється тілом і народжує рух. Фізичні навички для оволодіння contemporary dance звичайно потрібні, і найчастіше вони формуються під час вивчення основних технік цього стилю танцю.

Основними техніками контемпорарі є:

техніка Алекcандера (основний акцент в якій робиться на формування правильної постави та структури тіла),

метод Фельденкрайза (система комплексної роботи з тілом: через малі рухи формує нові патерни ефективного руху і підвищується усвідомленість власного тіла),

соматичні техніки танцю,

Аналіз руху Рудольфа Лабана (описи та анотації всіх форм руху),

техніка танцю Марти Грем (приділяється велика увага стиску, розкриттю, падінню та відновленню балансу),

техніка танцю Мерса Каннінгема (основна увага приділяється архітектурі тіла в просторі, ритмі та артикуляції).

техніка танцю Хампрі-Уейдмана (в її основі лежить теорія та практика падіння та відновлення балансу).

контактна імпровізація,

танцювальна імпровізація,

техніка реліз (яка спирається на принципи зменшення напруги, використовуючи дихання та інерцію для полегшення руху),

техніка визволення Джоан Скіннер — використовує природні положення тіла та неструктурований, імпровізаційний рух на основі образів, голосу, мови та музики як творчі стимули,

BodyMind Centering

Рух у Contemporary dance починається від дихання і слідує за ним, а отже, тіло використовує весь закладений потенціал максимально корисно та розвивається під час танцю.

Тіло стає сильним і витривалим, але при цьому м’яким, пластичним і вільним.