Танцюристам-початківцям я б сказала: Страх до нового, сором’язливість у незнайомому місці — це нормально! Головне, зробити перший крок – прийти та почати.

Мій ідеальний день: 1) Прокинутися після 10:00 (я ще та сова); 2) Активно і жарко потанцювати (люблю свою роботу); 3) Провести час з близькими людьми (теплі розмови та сміх – це для мене, це про мене).

Одного разу несподівано в 5 років, я потрапила на Новорічну казку до Будинку культури. Яскраві костюми, посмішки дітей та дорослих, синхронне виконання танців закохали мене у Світ творчості. І більше без танців не можу жити!

Мене надихають музика та люди. Це якийсь дикий зв’язок з космосом, коли почую трек і він починає подобатися моментально, хореографія та рухи ллються з мене рікою, потоком. Усі люди різні, танцюють по-різному. Але коли я бачу свої постановки у їхньому виконанні, мене переповнюють емоції радості та щастя — адже результат вийшов навіть кращим, ніж я собі уявляла, коли тільки вигадувала.

Найяскравіше враження від танцю для мене в тому, що завдяки йому люди можуть стати впевненішими в собі,  більш розкріпаченими, більш емоційними і рухливими. З’являються нові знайомства, друзі, місце, куди ти поспішаєш після роботи і в будь-яку погоду. А головне, результати твоєї роботи ще більше мотивують рухатися та розвиватися.

Я танцюю тому, що без танців моє життя втрачає фарби, марніє, і я починаю втрачати себе!

Я викладаю танці тому, що вмію народжувати в людях любов до цього виду мистецтва.

Мої класи завжди активні, повні роботи над собою, супроводжуються фірмовими жартами Анюточки Сурової та енергією.

На своїх заняттях я серйозна і вимоглива, а також доброзичлива і прониклива. Балдію від процесу командної роботи.

Коли я не танцюю, я багато читаю чи дивлюся кіно.

Моя мрія бути Щасливою та Дарувати щастя!